Уряд України зняв заборону на експорт жита
5 березня після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну під обмеження на вивіз за кордон стратегічно важливих культур потрапило жито. Про про це повідомляє Єксперт Агро з посиланням на прес-служба Насіннєвої асоціації України (НАУ).
Пізніше уряд зняв експортні обмеження з пшениці, кукурудзи, інших аграрних культур. Однак, жито 5 місяців було з нульовою квотою на експорт. 26 липня уряд зняв заборону, яка для цієї культури рівноцінна зникненню з ринку. А також по низхідній впливає на виробників насіння: якщо немає попиту на товарну продукцію, виробник немотивований сіяти знову, а немає запиту на насіння, то припиняється його вирощування й виробництво.
Розблокуванням експорту жита займалася Насіннєва асоціація України (НАУ). Щоб розв’язати проблему, керівництво асоціації звернулося з до Міністерства аграрної політики та продовольства та Міністерства економіки України. Після цього виробники жита мали зустріч з першим заступником Мінагрополітики Тарасом Висоцьким. Далі Мінекономіки спільно з іншими урядовцями на нараді прийняли рішення про розблокування експорту для всієї групи товарів 1002.
Пояснюємо, чому це важливо і які наслідки для нішевої культури могло б мати зволікання зі встановленням квот.
Річ у тім, що жита в Україні виробляється значно більше, ніж споживається. За останні кілька років, за даними Держстату, за рік перероблялося близько 54-57 тис. тонн жита, тоді як на експорт ішло 180-190 тис. тонн. Враховуючи перехідні залишки з минулого року, під кінець збору врожаю цьогоріч в Україні буде 300 тис. тонн продукції, яку держава не зможе спожити. Навіть сформувавши стратегічний запас на 2 роки у 120 тис. тонн, залишиться ще 180 тис. тонн. Відтак запиту на товар не буде ще 2-3 роки. Враховуючи ці обсяги перевиробництва, виробники в попередні роки постійно шукали нові ринки збуту.
«Alfa Smart Agro минулого сезону зуміла експортувати найбільший обсяг жита, близько 170 тис. тонн. Знайшли ринки збуту в Іспанії, Польщі, Туреччині. Для них — це вигідна культура, бо вони не конкурують з іншими популярними: кукурудзою, пшеницею, ячменем. Якщо ця нішева культура зникне, то вже держава вводитиме дотації на вирощування жита. Або ж воно просто зникне як свого часу це сталося з тритикале», — пояснює Євгеній Станько, директор департаменту зернових культур «КВС-УКРАЇНА».
Ситуація ускладнюється тим, що зона для вирощування жита — піщані ґрунти Полісся, а це — і Волинська, і Рівненська, і деокуповані області — Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська. Так, з 62, 7 тис. га жита, висіяного 2022-го, 58,4% полів розміщені на деокупованих територіях.
«Інші культури (пшениця, кукурудза чи соняшник) там не ростуть, вони “згоряють” або ж дають на 20-30% менші врожаї ніж в сусідніх регіонах. Тож для агровиробників нічим замінити жито цієї осінньої посівної або наступного, 2023, року. І якби експорт не розблокували, цю культуру просто не вирощували б більше або аграрії взагалі б припинили ведення бізнесу через відсутність обігових коштів та ще й після окупації», — наголошує Сюзана Григоренко, виконавча директорка НАУ.
Тому розблокування експорту — важливий сигнал і мотивація для агровиробників продовжувати роботу. Це дасть кошти аграріям підготуватися до посівної та принесе гроші в український бюджет. А виробники й постачальники насіннєвого жита отримають нові замовлення та можливість для торгівлі. Адже насіння жита цьогоріч було висіяно на 700 га в Хмельницькій і Вінницькій області тільки компанією «КВС-УКРАЇНА». Це — гібриди і для зерна, і для силосу, і для годівлі тварин. Тобто, як бачимо, якби заборона продовжила діяти, постраждали б і зазнали б збитків інші пов’язані сектори. Тому НАУ вітає можливість експорту жита й вбачає в цьому перспективи для розвитку цієї нішевої культури.
Правительство Украины сняло запрет на экспорт ржи
5 марта после начала полномасштабного вторжения России в Украину под ограничение на вывоз за границу стратегически важных культур попала рожь. Об этом сообщает Эксперт Агро со ссылкой на пресс-службу Семенной ассоциации Украины (НАУ).
Позже правительство сняло экспортные ограничения с пшеницы, кукурузы, других аграрных культур. Однако рожь 5 месяцев была с нулевой квотой на экспорт. 26 июля правительство сняло запрет, который для этой культуры равноценен исчезновению с рынка. А также по нисходящей влияет на производителей семян: если нет спроса на товарную продукцию, производитель немотивирован сеять снова, а нет запроса на семена, то прекращается их выращивание и производство.
Разблокировкой экспорта ржи занималась Семенная ассоциация Украины (НАУ). Чтобы решить проблему, руководство ассоциации обратилось в Министерство аграрной политики и продовольствия и Министерство экономики Украины. После этого производители ржи встретились с первым заместителем Минагрополитики Тарасом Высоцким. Далее Минэкономики совместно с другими чиновниками на совещании приняли решение о разблокировании экспорта для всей группы товаров 1002 года.
Объясняем, почему это важно и какие последствия для нишевой культуры могли бы иметь промедление с установлением квот.
Дело в том, что рожь в Украине производится значительно больше, чем потребляется. За последние несколько лет, по данным Госстата, за год перерабатывалось около 54-57 тыс. тонн ржи, в то время как на экспорт уходило 180-190 тыс. тонн. Учитывая переходные остатки с прошлого года, к концу сбора урожая в этом году в Украине будет 300 тыс. тонн продукции, которую государство не сможет потребить. Даже сформировав стратегический запас на 2 года в 120 тыс. тонн, останется еще 180 тыс. тонн. Следовательно, запроса на товар не будет еще 2-3 года. Учитывая эти объемы перепроизводства, производители в прошлые годы постоянно искали новые рынки сбыта.
«Alfa Smart Agro в прошлом сезоне сумела экспортировать самый большой объем ржи, около 170 тыс. тонн. Нашли рынки сбыта в Испании, Польше, Турции. Для них это выгодная культура, потому что они не конкурируют с другими популярными: кукурузой, пшеницей, ячменем. Если эта нишевая культура исчезнет, то государство будет вводить дотации на выращивание ржи. Или оно просто исчезнет, как в свое время это произошло с тритикале», — объясняет Евгений Станько, директор департамента зерновых культур «КВС-УКРАИНА».
Ситуация усугубляется тем, что зона для выращивания ржи — песчаные почвы Полесья, а это и Волынская, и Ровенская, и деоккупированные области — Житомирская, Киевская, Черниговская, Сумская. Так, из 62,7 тыс. га ржи, высеянной в 2022-м, 58,4% полей размещены на деоккупированных территориях.
«Другие культуры (пшеница, кукуруза или подсолнечник) там не растут, они "сгорают" или же дают на 20-30% меньшие урожаи, чем в соседних регионах. Поэтому для агропроизводителей нечем заменить рожь этой осенней посевной или в следующем, 2023 году. И если бы экспорт не разблокировали, эту культуру просто не выращивали больше или аграрии вообще бы прекратили ведение бизнеса из-за отсутствия оборотных средств, да еще после оккупации», — отмечает Сюзана Григоренко, исполнительный директор НАУ.
Поэтому разблокировка экспорта – важный сигнал и мотивация для агропроизводителей продолжать работу. Это даст аграриям средства подготовиться к посевной и принесет деньги в украинский бюджет. А производители и поставщики семенной ржи получат новые заказы и возможность торговли. Ведь семена ржи в этом году были высеяны на 700 га в Хмельницкой и Винницкой области только компанией «КВС-УКРАИНА». Это гибриды и для зерна, и для силоса, и для кормления животных. То есть, как видим, если бы запрет продолжил действовать, пострадали бы и понесли бы ущерб другие связанные сектора. Поэтому НАУ приветствует возможность экспорта ржи и видит в этом перспективы развития этой нишевой культуры.