Центральна Азія залишилася основним ринком збуту казахстанського зерна та борошна
Країни Центральної Азії залишилися основним ринком збуту казахстанського зерна та борошна. Про це заявила КТЖ. У 2022 році експорт зерна в цьому напрямку зріс на 11% і склав 5,6 млн. тонн. Борошно було відвантажено 2 млн. тонн – зростання на 41%. Продовжилося зростання експорту до ЦА і 2023 року, повідомляє Експерт Агро з посиланням на агентство «АПК Новини».
«У 2022 році Національна компанія «Қазақстан темір жоли» перевезла 10 млн тонн зерна. У тому числі 8 млн. тонн було відправлено на експорт – це на 18% більше, ніж у 2021 році. Основним ринком збуту казахстанського зерна залишилися країни Центральної Азії, експорт у цьому напрямку зріс на 11% і склав 5,6 млн. тонн», - повідомила прес-служба компанії.
Також суттєво зріс обсяг постачання до Китаю – на 134%, склавши 600 тис. тонн.
У компанії пояснили, що такий стрибок пов'язаний із розвитком контейнерних перевезень.
Що стосується експорту борошна, як повідомлялося, в 2022 році через геополітичну обстановку, що склалася, Росія експортувала рекордні за останні 30 років обсяги борошна і Казахстан був змушений частково поступитися РФ своїми найбільш ємними ринками збуту в країнах Центральної Азії, Близького Сходу і Південно-Східної Азії. .
Проте, за даними КТЖ, у перевезеннях продуктів перемелу Казахстану відзначено позитивну динаміку. Загальний обсяг перевезень борошна у 2022 році склав 3,1 млн. тонн, у тому числі на експорт – 2,3 млн. тонн. Це на 53% більше, ніж у 2021 році. Основний обсяг відправлений до Центральної Азії – 2 млн тонн (+41% до 2021 року) та 300 тис. тонн – до Китаю.
Триває зростання і 2023 року. За підсумками січня Казахстан експортував 138 тис. тонн борошна – збільшення на 17%.
Як повідомили у КТЖ, через зростання перевезень інших видів вантажів, насамперед руди та вугілля, та збільшення дальності їх доставки, відбулося стрибкоподібне зростання навантаження на залізничну інфраструктуру.
«На сьогоднішній день у плановому порядку вирішується питання розширення та оновлення локомотивного парку. Протягом п'яти років планується закупити 306 локомотивів, із них цього року – 109», - повідомили у компанії.
Прокоментували у КТЗ і проблему із плануванням перевезень. Нагадаємо, раніше переробники зерна висловлювали обурення діями «Қазақстан темір жоли». За їхніми словами, компанія не погоджує та відхиляє плани на відвантаження вітчизняного борошна, віддаючи перевагу транзитному вантажу. Борошномели заявляли, що можуть втратити останні ринки збуту.
«Вантажовідправникам рекомендовано конкретніше складати плани своїх перевезень, не будувати «повітряних» планів. Це дозволить чітко планувати роботу і самим відправникам вантажу, і залізничникам», - зазначили в КТЖ.
Також відзначалися факти наявності порожнього парку вагонів чужих країн, які відстоюють на станційних шляхах, створюючи затори на мережі.
Залізничники спільно з відправниками вантажу вже визначили для себе обсяги відвантажень і намітили плани поставок», - казали в компанії.
Центральная Азия осталась основным рынком сбыта казахстанского зерна и муки
Страны Центральной Азии остались основным рынком сбыта казахстанского зерна и муки. Об этом заявила КТЖ. В 2022 году экспорт зерна в этом направлении вырос на 11% и составил 5,6 млн тонн. Муки было отгружено 2 млн тонн – рост на 41%. Продолжился рост экспорта в ЦА и в 2023 году, сообщает Эксперт Агро со ссылкой на агентство «АПК Новости».
«В 2022 году Национальная компания «Қазақстан темір жолы» перевезла 10 млн тонн зерна. В том числе 8 млн тонн были отправлены на экспорт – это на 18% больше, чем в 2021 году. Основным рынком сбыта казахстанского зерна остались страны Центральной Азии, экспорт в этом направлении вырос на 11% и составил 5,6 млн тонн», - сообщила пресс-служба компании.
Также существенно вырос объем поставок в Китай – на 134%, составив 600 тыс. тонн.
В компании пояснили, что такой скачок связан с развитием контейнерных перевозок.
Что касается экспорта муки, как сообщалось, в 2022 году из-за сложившейся геополитической обстановки Россия экспортировала рекордные за последние 30 лет объемы муки и Казахстан был вынужден частично уступить РФ свои наиболее емкие рынки сбыта в странах Центральной Азии, Ближнего Востока и Юго-Восточной Азии.
Тем не менее, по данным КТЖ, в перевозках продуктов перемола Казахстана отмечена позитивная динамика. Общий объем перевозок муки в 2022 году составил 3,1 млн тонн, в том числе на экспорт – 2,3 млн тонн. Это на 53% больше, чем в 2021. Основной объем отправлен в Центральную Азию - 2 млн тонн (+41% к 2021 году) и 300 тыс. тонн – в Китай.
Продолжается рост и в 2023 году. По итогам января Казахстан экспортировал 138 тыс. тонн муки - увеличение на 17%.
Как сообщили в КТЖ, из-за роста перевозок других видов грузов, прежде всего руды и угля, и увеличения дальности их доставки, произошел скачкообразный рост нагрузки на железнодорожную инфраструктуру.
«На сегодняшний день в плановом порядке решается вопрос расширения и обновления локомотивного парка. В течение пяти лет планируется закупить 306 локомотивов, из них в текущем году – 109», - сообщили в компании.
Прокомментировали в КТЖ и проблему с планированием перевозок. Напомним, ранее переработчики зерна выражали возмущение действиями «Қазақстан темір жолы». По их словам, компания не согласовывает и отклоняет планы на отгрузку отечественной муки, отдавая предпочтение транзитному грузу. Мукомолы заявляли, что могут потерять последние рынки сбыта.
«Грузоотправителям рекомендовано более конкретно составлять планы своих перевозок, не строить «воздушных» планов. Это позволит четко планировать работу и самим грузоотправителям, и железнодорожникам», - отметили в КТЖ.
«Также отмечались факты наличия порожнего парка вагонов чужих стран, которые отстаивают на станционных путях, создавая заторы на сети.
Железнодорожники совместно с грузоотправителями уже определили для себя объемы отгрузок и наметили планы поставок», - заключили в компании.